Розкішне життя московських попів

Не встиг митрополит Симеон, якого називають одним з найбільш проукраїнських ієреїв УПЦ, публічно висловити свою підтримку створенню Єдиної помісної православної церкви, як своє справжнє обличчя показала частина православного кліру Вінницької єпархії. Під покровом ночі 15 листопада зібравши екстрене засідання. Святі отці засудили дії правлячого архієрея та підписали своє звернення на підтримку рішення Архієрейського собору УПЦ від 13 листопада цього року. «Страна.юа» дає повний список його підписантів. Давайте разом глянемо, а судді хто?

Передусім, у скромному такому списку противників митрополита (з огляду на загальну кількість кліриків Вінницької єпархії), впадає у вічі одіозне для Вінниці прізвище Виговський.

Чим же відомий цей персонаж? Лише побіжний аналіз інформації в інтернеті дає підстави назвати його місцевим «корейко». Який, крім власної наживи, переймається лише «руськомірськими» питаннями.

За душею у служителя Христа зовсім нехристові цінності: будиночок на березі річки, власне виробництво церковного приладдя, авто марки Toyota Avalon.

А ще – повна відсутність совісті. Бо в час війни сплачувати податки в казну нападника й ухилятись від сплати їх в рідній країні – то вже край!

Отже, по черзі. Помешкання отця Сергія важко назвати келією. Та й простим будинком – навряд. Збудований у вінницькому районі П’ятничани у стилі буржуазного несмаку він вражає своїми розмірами та породжує питання щодо законності відведення землі неподалік річки та, фактично, в лісі.

А ще сусіди добре пам’ятають історію десятирічної давнини, коли Виговський у суто рейдерському стилі віджимав у місцевої мешканки її будинок. Щоб розширити межі власного домоволодіння. Виграний суд проти рідної сестри Лідії поповнив список земельних ділянок родини Виговських. У власності отця Сергія та його близьких родичів, за даними відкритих джерел, ми нарахували майже 30 гектарів землі у Вінниці та на Томашпільщині. У реєстрі речових і майнових прав значиться, що у 2013 році Никодим Сергійович Виговський придбав земельну ділянку площею 2,5 гектара під Вінницею за понад мільйон гривень для розміщення виробничих потужностей. А ось Михайло Сергійович Виговський – 26 гектарів у Томашпільському районі для ведення сільського господарства, сплативши при цьому близько півмільйона гривень. Примітним є те, що угоди на придбання укладені протягом жовтня-листопада 2018 року.

Звідки гроші? – запитаєте ви. А відповідь також легко знайти в інтернеті. Журналісти вінницького видання «20 хвилин» провели власне розслідування. І результати, як на мене, шокуючі!

У вінницькому мікрорайоні Пирогово їм вдалося розшукати масштабне церковне виробництво із суворим режимом і назвою ТОВ «Рось». В Єдиному реєстрі це підприємство зареєстроване на Никодима Виговського, сина скандально відомого священика. Товариство виробляє предмети культу з міді та латуні: іконостаси, панікадила, раки, престольні хрести, лампади, чаші тощо. Роблять також церковні свічки різного розміру, шиють священицький одяг. Бізнес працює по налагодженій схемі: замовники – перевірені; працівники – не оформлені; податки – не сплачені. Адже за українським законодавством дозволено вести господарську діяльність і не платити ні податок на прибуток, ні ПДВ зі своїх операції, якщо у вас – церковне виробництво, а саме таким вважається ТОВ «Рось», і продукція належить до категорії культових послуг чи культових предметів.

Фірма Виговського має зовнішньоекономічні відносини з російським (підкреслюємо: Росія – країна-агресор!!!) ООО «Істок», зареєстрованим у м. Ярославль. Компанія має серед власників громадянина України Виговського Михайла Сергійовича. До речі, повного тезку сина отця Сергія. І, да, визначного латифундиста.

Виходить, що Виговський продає Виговському товари на мільйонні суми. І при цьому не сплачує податки, бо церковне виробництво же ж.

Цікавим, на наш погляд, є також спорудження релігійною громадою, яку наставляє на путь світла й істини отець Сергій Виговський, Храму Стрітення Господнього у Вінниці. Кошти на будівництво збирали з усіх усюд – члени громади, великодневі захожани храму, «покаянні» бандити, далекі від церковних справ миряни-грішники. Всі могли внести кошти та вкласти іменну цеглину у майбутню культову споруду. Якщо думати логічно, то й прибуток від згаданого вище церковного виробництва мав би йти на цю мету. Та є одне але. Журналісти видання «Главком» звернули увагу на цікавий нюанс – левову частку пожертвувань, переданих українцями на будівництво храму, мала освоїти російська компанія «Днєпрослав». Остання також зареєстрована у Ярославлі та…. має серед власників громадянина України Виговського Михайла Сергійовича.

Ця компанія, за інформацією, знайденою у відкритому судовому реєстрі РФ, мала здійснити поставки в Україну товарів (номенклатура не уточнюється) на суму 8 мільйонів рублів. Контрагентом «Днєпрослава» є Релігійна громада Стрітення Господнього УПЦ.

Як і «Істок», «Днєпрослав» очолює Халін Сергій Іванович, відомий запорєбріковий блогер та громадський діяч, отаман Хуторського козацького товариства «Русскоє», представник міжнародної громадської організації «Русскоє собраніє», поборник «Руського міра». А ще Сергій Халін підтримував введення російських військ на територію України у 2014.

Така картинка вимальовується. Ви, люди Божі, дайте нам гроші, а ми в країни-агресора щось купимо, їй же щось продамо, армію її підтримаємо, будиночок на березі собі збудуємо і молитимемось за вашу душу. Звісно, після молитовного спомину Кіріла.

Про інших учасників антисимеонівського заколоту читайте далі.

Небайдужі прихожани Вінниччини

Джрело: gipoteza.net