Кримські рекорди беззаконня. На окупованому півострові торік різко зросли силові утиски проти кримських татар та українців

В 2019 році в окупованому Криму зафіксовані рекордні за останні три роки показники по кількості арештів, етапувань, порушень права на справедливий суд та права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я.

Про це йдеться в звіті про порушення прав людини в окупованому Росією Криму за 2019 рік, підготовленому Кримськотатарським ресурсним центром.

Один з рекордів – арешти. Торік на півострові їх  сталось 335, з яких 242 випадки – арешти кримських татар. Серед понад трьохсот випадків затримань 43 — це нові арешти у кримінальних «справах», два з них проведені заочно. Причому загальна кількість арештів значно перевищує показники за 2018 рік: тоді було зафіксовано 207 випадків, з яких 145 — кримських татар.

Незаконне етапування українських громадян з Криму до Російської Федерації було зафіксовано в 96 випадках (86 з них стосувались кримських татар). В тому числі були непоодинокі випадки повторних етапувань з СІЗО Криму до російських колоній і назад.

Голова правління КТРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Баріев зазначає, що збільшення випадків етапування також пов’язано з намаганням посилити тиск на затриманих, оскільки в Криму все частіше співвітчизники приходять на «суди», щоб підтримати в’язнів.

«Незаконного етапування, зокрема, зазнали Володимир БалухНаріман Мемедимінов, фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір», Іван Яцкін та інші. Етапування часто відбувалось в нелюдських умовах: людей інколи везли в так званому «карандаші» — відсіку, в якому людина постійно перевозиться стоячи», — розповідає Барієв.

В 2019 році зафіксовано рекордну кількість порушення права на справедливий суд — 692 випадки, з яких 503 — по відношенню до кримських татар. Цей показник майже на 30% перевищує показники за два попередні роки і свідчить про продовження дискримінації етнічних груп, що проживають на півострові, корінного народу та проукраїнських активістів. Дотично збільшення цього порушення в КТРЦ пов’язують зі збільшенням кількості політв’язнів. Ще однією особливістю стало масове призначення грошових штрафів кримськотатарським активістам.

«РФ неправомірно використовує своє кримінальне законодавство для залякування нелояльних і придушування ненасильницького спротиву кримських татар проти російської окупації», — наголошує менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру Эльвір Сагірман. І додає, що рішення окупаційних «судів» в принципі є незаконними.

В 2019 році зафіксовано 134 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я, зокрема, 80 — по відношенню до кримських татар. Цей показник більш ніж вдвічі перевищує показник 2018 року, і більш ніж втричі — 2017-го.

Йдеться, зокрема, про випадки ненадання медичної допомоги політв’язням, які минулого року стали масовими. Представники СІЗО не передавали затриманим медикаменти від родичів, або й вилучали їх, і це призводило до погіршення їхнього стану здоров’я. Як приклад був згаданий звільнений в результаті вересневого обміну Едем Бекіров. А зараз окупанти не дозволяють передавати ліки проукраїнському активісту Олегу Приходьку. До цього ж порушення правозахисники відносять і проведення примусової психіатричної експертизи.

В КТРЦ фіксують зростання й інших порушень прав і свобод громадян в Криму.

Зокрема, збільшилась кількість обшуків. Так, в 2019 році було проведено 86 обшуків, що майже ідентично кількості за попередній рік (92), але значно — на 24 випадки більше, ніж в 2017 році. Більшість обшуків проводились в домах кримських татар – торік їх було 64.

«Найчастіше обшуки відбувались в березні і червні, вони відбувались в будинках кримських татар і проукраїнських активістів та мали політичний і релігійний підтекст. Людям закидали приналежність до заборонених законодавством РФ «Хізб ут-Тахрір», «Свідків Єгови», якихось незаконних збройних формувань. Таким чином окупаційна влада намагається дискредитувати корінний народ Криму, представляючи їх як «терористів» і «екстремістів». Обшуки проводились в мечетях, камерах в’язнів, в домах членів Меджлісу», — коментує ситуацію Барієв.

В 2019 році кількість допитів (194, з яких 127 – кримських татар) і затримань (157, з яких 127 – кримських татар) також вища, ніж у попередньому році.

Минулий рік також відзначився посиленням тиску на політв’язнів, що перебувають в катівнях ФСБ. Це проявилось у винесенні більш жорстких обвинувачень та вироків, а значить і в присудженні більш тривалих термінів ув’язнення та в погіршенні умов утримання. Приміром, Енверу Сейтосманову змінили звинувачення з «участі в екстремістській діяльності» на «організацію екстремістської діяльності».

Торік був зафіксований 21 випадок погіршення умов утримання, зокрема переведення в карцери, ізолятори, одиночні камери, до того ж деяких ув’язнених переводили до загальних камер, де утримувались хворі на СНІД та інші хвороби.

Крім того правозахисники зафіксували у 2019-му 11 випадків порушення релігійних прав і свобод. Серед них випадки, коли під час п’ятничної молитви до мечеті приїжджала «поліція» і намагалась перервати молитву. Ще один випадок – рішення «Арбітражного суду» Криму розірвати договір оренди на єдиний храм в Сімферополі, в якому відбувалися служби Кримської єпархії ПЦУ.

В звіті КТРЦ йдеться також про цілу низку інших порушень, до яких вдаються на півострові окупанти, а саме:

  • Порушення освітніх прав – окупаційні адміністрації не дозволяють під різними приводами відкривати кримськотатарські класи, не дають вивчати кримськотатарську та українську мову. Крім того, в рамках освітнього процесу дітей активно залучають до військових та пропагандистських заходів, на яких їм нав’язують російські пропагандистські штампи. Одним з символів цих порушень став випадок, коли на території сімферопольської школи №26 встановили бюст конструктора Михайла Калашнікова з автоматом в руках на честь його сторіччя.
  • Порушення культурних прав вкотре пов’язані із проведенням так званої реконструкції Ханського палацу в Бахчисараї — знищення ідентичності єдиної пам’ятки кримськотатарського палацового мистецтва триває. Так само під виглядом реконструкції забудовується сучасними елементами Херсонес, згадується і демонтаж будівлі кримськотатарської кав’ярні ХVIII століття.
  • Мілітаризація – на курортному півострові російські війська системно проводять навчання, і в цілому мілітаризація Криму продовжується, що призводить в тому числі до руйнації екосистеми. Так, в 2019 році російські війська провели понад 150 військових навчань різного спрямування із понад 500 випадків застосування різного виду озброєнь. Крім того восени була проведена десята призовна кампанія, хоча призов мешканців окупованих територій до війська країни-окупанта є порушенням міжнародних конвенцій.

Жертви. В КТРЦ заявляють про випадки зникнення безвісти людей на Кримському півострові, а також про часті випадки насильницьких смертей.

Щонайменше двоє в’язнів померли в сімферопольському СІЗО: один у квітні, після побиття співкамерником, другий — у жовтні, з невідомих причин.

В квітні в Сімферополі зник 61-річний кримський татарин Рашид Яг’яєв, а в липні його тіло винесло на морський берег біля селища Миколаївка.

В липні був знайдений мертвим зниклий напередодні Фахрі Мустафаєв, у якого залишилось троє дітей.

У вересні в Бахчисарайському районі знайдено мертвим 20-річного кримського татарина Ейнара Еюпова, який зник у серпні того ж року.

В грудні був знайденим мертвим 16-річний підліток Іван Бабешко.

Також в кінці грудня був знайдений загиблим 54-річний Нурі Уверов, який пропав в листопаді.

У вересні минулого року пропав і досі не знайдений Максим Каплієнко, батько футболіста та екс-гравця молодіжної збірної України Олександра Каплієнка. Востаннє його бачили в Сімферополі. В жовтні в Алушті зник будівельник Арсен Суюнов.