Повстанці в Сирії захопили ще два міста на південному сході країни. Ідеться про Дараа та Ес-Сувейда.
Про це повідомило агентство Reuters.
Війна в Сирії
У 2010 році країнами Близького Сходу пройшлася так звана «Арабська весна». Це серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн, що почалися наприкінці року в Тунісі й триває в деяких країнах і досі.
У 2011 році частина сирійців виступила проти режиму Башара Асада. Тоді повстання придушили ійпочала формуватися збройна опозиція — різноманітні угруповання та частково представники сирійської армії, які перейшли на бік повстанців. Опозиція в Сирії обʼєднана спільною метою — звільнити якомога більше території країни від режиму Асада, але все ж не централізована.
На боці Асада виступили Росія, Іран та їхні проксі-угруповання, на кшталт ліванської «Хезболли». На початку війни ще однією стороною конфлікту були радикальні ісламісти — терористи з «Аль-Каїди» та ІДІЛ, але після операцій США, спрямованих проти них, їхній вплив значно послабився.
Довідково: «Проксі-війна» (англ. proxy war) — збройний конфлікт за опосередкованої участі третьої сторони, метою якої є вплив на стратегічний результат на свою користь. Для проксі-війни характерне існування прямих довгострокових відносин між зовнішніми учасниками та сторонами, що безпосередньо беруть участь у конфлікті.
Сили повстанців підтримували країни НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Водночас у 2014 році угруповання «Ісламська держава» захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. «Ісламська держава» зазнала поразки, утім її вогнища ще зберігаються в сирійській пустелі.
Близько 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи й має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на північному сході.
За 13 років війни в Сирії, за даними ООН, загинули понад 300 тисяч людей, близько шість мільйонів стали біженцями. Останні майже 5 років бойові дії не мали суттєвого розвитку. У 2020-му сторони, «за посередництвом Росії та Туреччини», домовилися про припинення вогню. Загалом Асад з угрупованнями, які його підтримували, тоді контролював близько 70% території країни, решту — опозиційні сили.