У центрі протезування «Ортопед» у Полтаві військові та цивільні за державною програмою можуть безкоштовно отримати протези, ортези, ортопедичне взуття та устілки, а також пройти курс реабілітації. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що старша фізична терапевтка Вікторія Логвиненко пояснила, що колись «Ортопед» був державним протезним заводом. Після приватизації на його базі організували реабілітаційне відділення на 29 ліжок, яке найближчим часом планують розширити до 48 місць. Центр на вулиці Монастирській, 10 запрацював у квітні 2025 року, і за цей час курс реабілітації пройшли 80 осіб.
Що потрібно знати пацієнтам, щоб отримати протез
Ортопед-травматолог Владислав Єпіщенко розповів, що у виробництві протезів використовують переважно європейські комплектуючі, адже в Україні такі деталі майже не виготовляють. Він уточнив, що виготовлення одного протеза триває близько 40 робочих днів. Також лікар зазначив, що центр є єдиним у Полтавській області, який спеціалізується на протезуванні верхніх кінцівок.
За державною програмою українці можуть отримати три види протезів для рук: механічний, міонічний і біонічний. Лікар пояснив, що міонічний протез має електронне керування: зовнішнє джерело енергії, двигун та датчики дозволяють відкривати і закривати кисть, повертати променево-зап’ястковий суглоб. Для керування протезом встановлюють датчики на певні групи м’язів, проте кількість доступних рухів обмежена.
На відміну від міонічного, біонічний протез дозволяє програмування рухів. Виробник завантажує в нього різні алгоритми та типи хватів, а користувач через телефон або планшет може обирати потрібні види хвату або створювати власні. Є моделі, у яких кожен палець згинається двічі, повторюючи рухи людської руки, і вони мають високу вартість. Для військових держава забезпечує фінансування на біонічні протези в рамках державного бюджету.
Є відповідні накази Мінсоцполітики, за якими поступово людина може отримати всі три види протезів. Лікар пояснив, що протезування починається з механічного, потім переходять до міонічного, а згодом, після опанування цих моделей, можна перейти до біонічного.
Він також уточнив, що для нижніх кінцівок не існує міонічних або біонічних протезів, але застосовують колінні вузли з електронним керуванням, які дозволяють регулювати темп ходи, відстежувати кількість пройдених кроків та передавати дані на смартфон.
На запитання про терміни навчання користуванню протезом, ортопед-травматолог зазначив, що все залежить від конкретної людини: деякі швидко адаптуються і вже наступного дня можуть користуватися протезом, а інші не вчаться через психологічні труднощі або тривале перебування без протеза. Часто це трапляється у тих, хто довго хворів або мав серйозні поранення, і не користувався протезом кілька років. В таких випадках складно змусити людину перейти на протез, адже вона звикає до інвалідного візка. Проте серед військових такі проблеми виникають рідко, адже вони зазвичай мотивовані повернутися до активного життя.
Владислав Єпіщенко пояснив, що процес протезування зазвичай стартує через 1–1,5 місяця після втрати кінцівки. Після загоєння рани, підготовки та курсу реабілітації пацієнт отримує протез і починає на ньому ходити приблизно через півтора-два місяці. Лікар додав, що протягом першого року об’єм кукси може змінюватися, і це природний фізіологічний процес після втрати кінцівки.