Де вдарить Росія — і чи там, де всі чекають?
Прийнято вважати, що якщо Росія наважиться перевірити на міцність НАТО, то зробить це на Балтиці. Але колишній радник уряду Чехії з питань національної безпеки Томаш Пояр у інтерв’ю «Укрінформу» поставив це припущення під сумнів: удар може прийти звідти, де його найменше чекають.
Балтія — не єдиний і, можливо, не головний сценарій
Пояр звернув увагу на логіку, яка лежить в основі більшості аналітичних прогнозів: усі дивляться на Балтію як на найвразливішу точку Альянсу. Однак саме це може бути пасткою — очевидний напрямок часто виявляється хибним. Країни Балтії сьогодні суттєво підсилили свій оборонний потенціал, і атака там зустрінула б жорстку та однозначну реакцію Заходу.
Натомість Чорноморський регіон, на думку експерта, є набагато привабливішим полігоном для тестування єдності Альянсу — з точки зору географії, логістики та потенційної неоднозначності реакції партнерів.
Чому Болгарія опинилася в зоні ризику
Окремо Пояр виділив Болгарію. Країна є членом НАТО, але витрачає на оборону менше від більшості союзників і роками перебуває у стані політичної турбулентності — часті вибори, слабкі уряди, економічні труднощі. Саме такий профіль — член Альянсу з послабленою внутрішньою стійкістю — виглядає для Кремля потенційно «м’якою ціллю».
Москва, за словами Пояра, шукає не найкоротший шлях до перемоги, а точки, де відповідь Заходу буде найповільнішою або найбільш розмитою.
Російська логіка: інша, але не непередбачувана
Пояр наголосив на важливому нюансі: оцінювати дії Кремля через призму западної раціональності — помилка. Росія, починаючи вторгнення в Україну, розраховувала на блискавичну капітуляцію. Цей прорахунок змінив її підходи — але не саму схильність до ризику та агресії.
Тому, на думку аналітика, майбутні провокації можуть виглядати інакше, ніж пряме вторгнення. Гібридний тиск, акти саботажу, інформаційні операції — весь цей інструментарій Москва вже активно застосовує проти країн ЄС і НАТО, і зупинятися не планує.
Що вже відбувається
Тим часом тривожні сигнали надходять з різних напрямків. Спецслужби Росії картографують критичну інфраструктуру Швеції — явна підготовка до диверсій. Кремль нарощує інформаційний тиск на сусідів по Альянсу. Аналітики фіксують ознаки підготовки до обмежених провокаційних операцій у Балтійському регіоні вже у 2026 році.
Проблема, яку підкреслює і Пояр, і інші експерти, — Європа досі не виробила чіткої та швидкої форми відповіді на такі дії. А відсутність реакції Москва завжди сприймала як запрошення до продовження.