Псоріаз – це дерматологічне захворювання аутоімунного характеру. Воно запускає запальний процес, через який на шкірі утворюються характерні висипання. Хвороба не заразна, життю не загрожує, але приносить людині психологічний дискомфорт. Ми розберемося, через що виникає псоріаз, як проявляється, як із ним боротися. Також з’ясуємо, хто перебуває в групі ризику, як себе убезпечити. А допомогти виявити захворювання зможе лікар дерматолог. До речі в клініці «JMC» працюють кваліфіковані і досвідченні фахівці, звертайтеся і вам допоможуть. Посилання на сайт клініки: https://jmc.org.ua/.
Причини псоріазу
Дерматологи досі не з’ясували точну причину цього захворювання. Наразі відомо, що воно з’являється під дією внутрішніх чинників і ні в якому випадку не пов’язане з будь-якими біологічними збудниками. Також достатньо досліджено механізм його розвитку.
Псоріатичні бляшки формуються, коли під дією внутрішніх чинників запускається процес стимуляції кератиноцитів – основних шкірних клітин, що становлять 90% структури епідермісу.
У 70% випадків це захворювання зумовлене генетично. При цьому нащадкам передається тільки схильність до нього, тому з’являється псоріаз не у всіх поколіннях.
Крім причин важливо враховувати тригери, що запускають запальний процес за наявності схильності. Це може бути ВІЛ-інфекція, приймання деяких кардіологічних, протизапальних препаратів або стрес.
Хто схильний до захворювання?
Якщо один із батьків стикався з цим захворюванням, то в дитини воно буде з імовірністю 14-25%. Якщо ж хворі мати й батько, для нащадка ризик зростає до 70%. Схильність успадковується генетично, тому в деяких випадках симптоми можуть з’явитися в одного з близнюків.
З урахуванням статистики основних тригерних чинників до групи ризику потрапляють люди:
- з ослабленим імунітетом;
- схильні до хронічних стресів;
- які мають шкідливі звички;
- які перенесли бета-гемолітичну стрептококову інфекцію;
- отримали травми шкіри (механічні, термічні, хімічні).
За статистикою, на псоріаз хворіють до 5% людей на планеті. При цьому представники європеоїдної раси більшою мірою схильні до нього.
Види псоріазу
Це захворювання завжди хронічне. Воно починається або в юнацькому віці (від 16 до 22 років), або в літньому (близько 60 років). Дерматологи диференціюють його за типом зовнішніх ознак:
- Бляшковий (звичайний). Шкіра покривається вузликами (папулами), які згодом з’єднуються в бляшки з лусочками.
- Генералізований пустульозний. Починається з почервоніння, надалі утворюються гнійники (пустули).
- Зворотний. Супроводжується утворенням тріщин (часто без лущення), що локалізуються в природних складках.
Існує поділ і за локалізацією висипань. За себорейного виду вони з’являються у волосистій частині голови. За акродерматиту Аллопо пустули не поширюються за межі фаланг пальців. Бувають також нігтьовий, долонно-підошовний і артропатичний (суглобовий) види.
Симптоми захворювання
Зазвичай псоріаз починає прояв із почервоніння шкіри. Далі формуються, залежно від типу, папули або пустули (іноді сверблячі). Вони зазвичай розташовуються на зовнішній розгинальній поверхні суглобів. Це відрізняє псоріатичні висипання від екземи. Остання локалізується на внутрішніх поверхнях.
Лікарі звертають увагу на присутність псоріатичної тріади, яка включає:
- Стеаринову пляму: на поверхні папули утворюються лусочки, які легко відокремлюються під час зішкрібання.
- Термінальну плівку: після видалення лусочок залишається блискуча і гладка поверхня.
- Кров’яну росу: при пошкодженні термінальної плівки проступає кров.
За появи перших ознак важливо провести диференціальну діагностику. Так само можуть виглядати хворі з дерматофітозом, лишаєм, контактним дерматитом і навіть хворобою Боуена (плоскоклітинним раком шкіри).
Який вигляд має хворий?
Псоріаз – захворювання з яскраво вираженими шкірними симптомами. За зовнішніми ознаками легко визначити його стадію:
- Початкова стадія – прогресуюча. Шкіра покривається новими вузликами або гнійниками, що зливаються в бляшки.
- Стаціонарна стадія. Нові висипання перестають з’являтися, переважає лущення.
- Стадія регресу. Перші бляшки бліднуть, менше лущаться, поступово зникають.
Для діагностики лікарю достатньо оцінити, який вигляд має пацієнт. Зовнішні симптоми присутні навіть при ураженні суглобів. У цьому разі пальці запалюються і розпухають або неприродно подовжуються під час розтягування.
На голові псоріаз дає про себе знати переважно лущенням. Почервоніння стають помітними, якщо захворювання сильно запущене. У цьому разі воно поширюється далі по тілу.
Додаткова діагностика
Хоча візуального обстеження для встановлення діагнозу достатньо, іноді призначаються додаткові дослідження. Вони вносять ясність, якщо симптоми схожі для кількох захворювань.
Інтерпретуючи загальний аналіз крові, лікар звертає увагу на три основні показники:
- підвищений рівень лейкоцитів;
- знижена кількість еритроцитів;
- підвищена ШОЕ (майже у всіх випадках, крім долонно-підошовної форми).
Якщо уражені суглоби, для виключення подагри знадобиться аналіз на вміст сечової кислоти. Біопсія призначається рідко. Лікарі вдаються до неї, якщо є підстави підозрювати новоутворення. Результати дають змогу диференціювати псоріаз від хвороби Боуена, за якої теж з’являються лускаті бляшки.
Лікування псоріазу
Лікування має починатися за появи перших ознак ураження шкіри. У цьому разі можна обмежитися місцевими засобами.
Для зовнішньої терапії використовують:
- Глюкокортикостероїди (за винятком системних, здатних спровокувати появу пустул) – для зняття запалення і підтримки імунної системи.
- Синтетичні аналоги вітаміну D3 – для нормалізації активності кератиноцитів.
- Інгібітори кальциневрину – для застосування на обличчі.
- Емоленти і саліцилова кислота – для пом’якшення лусочок і зменшення лущення.
Якщо місцеве лікування не дало результатів, застосовуються сильнодіючі методи: фототерапія, імунна терапія (імуносупресія – пригнічення захисних функцій, імуностимуляція – їхня активація).
Лікування на голові
Дерматологи вважають, що себорейний псоріаз лікується найважче. Під час проведення терапії неминуче виникають такі проблеми:
- волосся перешкоджає нанесенню мазей;
- ускладнене видалення лусочок;
- недостатньо відкрита зона для фототерапії.
Щоб вилікувати хворобу, необхідно змінювати форми препаратів. Мазям краще віддати перевагу розчинам глюкокортикостероїдів – у рідкій формі ліки зручніше втирати у волосяну частину голови. Також важливо підібрати відповідний шампунь (тут краще проконсультуватися з трихологом). Він має знімати запалення, свербіж, ретельно очищати шкіру від кірочок. Зволоження обов’язкове, оскільки під час підсихання бляшок можуть утворюватися кірки.
Можлива комбінація лікувально-косметичних засобів. Одні використовуються під час лікування і рецидивів, інші – у стадії ремісії для підтримки здоров’я шкіри.
Профілактика псоріазу
Незважаючи на генетичну природу захворювання, людина може його стримувати. Основні напрямки профілактики – підтримання імунітету та ретельний догляд за шкірою.
Насамперед, це правильне харчування. За наявності схильності до псоріазу необхідно:
- виключити продукти, здатні спровокувати активність кератиноцитів: цитруси, картоплю, кукурудзу;
- збільшити споживання жирів і білків;
- отримувати достатньо кальцію;
- пити багато води.
Профілактикою служить і кліматотерапія. Після сонячних ванн неприємні симптоми з’являються значно рідше. Але тут важливо витримати баланс між очікуваною користю та можливою шкодою від ультрафіолетового випромінювання. Тому тривалість перебування на сонці варто обговорити з дерматологом. У період загострення хвороби воно протипоказане.
Вплив на якість життя
У більшості випадків псоріаз має лише косметичні прояви. За даними ВООЗ, у 60% хворих уражається менше 3% шкіри. Нігтьову та себорейну форму практично неможливо приховати. Свербіж (якщо він є) спричиняє безсоння, знижує концентрацію уваги.
Що більша площа висипань, то сильніше людина концентрується на тому, який вигляд має, через що виникають проблеми із самооцінкою. Це рано чи пізно призводить до психічних розладів.
У 10% випадків псоріатичне ураження проникає під шкіру і зачіпає суглоби. Відбувається їхня деформація, погіршується рухливість. В окремих випадках хвороба призводить до втрати працездатності.
Псоріаз життю не загрожує, проте його перебіг підвищує ризик розвитку серцево-судинних патологій (гіпертонії, ІХС, інсульту) і цукрового діабету.